Публікації 

Київський патріархат досі існує? Чи загрожує Православній церкві України розкол

Філарет проти Епіфанія: хто роздмухує конфлікт?

Днями українські ЗМІ облетіла тривожна звістка: новонароджена Православна церква ще не встигла стати на ноги, як над нею нависла загроза розколу. Приводом для таких побоювань стали листи, розіслані від імені патріарха Філарета низці архієпископів. Колишній предстоятель УПЦ КП закликав духовенство 14 травня долучитися до молитовного святкування на честь Святого Макарія. Простими словами, патріарх запросив єпископів завітати до нього в гості на свято, яке мало особливе значення для УПЦ КП:  святого вважають неофіційним покровителем Київського патріархату і саме 14 травня 1966 року Філарет був призначений архієпископом Київським і Галицьким.

В чому ж небезпека? Виявилось, що запрошення надруковані на бланку Київського патріархату, якого юридично вже б мало не існувати. Нагадаємо, рішення про розпуск КП ухвалене ще у грудні 2018 року перед Об’єднавчим собором та наданням Україні Томосу про автокефалію.

Ще один привід для занепокоєння – запрошення отримали не всі ієрархи нової ПЦУ. Зокрема, предстоятель митрополит Епіфаній стверджує, що до нього такий лист не надходив (правда, після розголосу запрошення митрополит таки отримав). З огляду на це, а також на заяви патріарха Філарета про те, що Київський патріархат усе ще існує, а тому він запрошує церковних високопосадовців на братню бесіду, і визріли чутки, що в ПЦУ назрів конфлікт, ба більше – розкол. Саме про це, наприклад, і постійно пише журналістка Соня Кошкіна, яка ще кілька років тому була ревною вірянкою Московського патріархату, а тепер затято переймається ситуацію у новій церкві.

ЗМІ повідомляють, що 14 травня під час «братнього спілкування» зокрема йтиметься про зміни до Статуту ПЦУ. Хоча і це не стало новиною: святійший Філарет про таку необхідність відкрито говорив ще кілька місяців тому у великому інтерв’ю «Главкому». Однак тепер окремі видання відзначаються прямотою тверджень та заявляють, що, мовляв, патріарх Філарет хоче відновити та очолити УПЦ КП та відсторонити від влади Епіфанія.

Зі свого боку фахівці у сфері релігії радять послуговуватись виключно документами та заявами ієрархів. Так релігієзнавець Юрій Чорноморець у себе на сторінці у Facebook опублікував лист від 14 грудня 2018 року за підписом Філарета, яким екс-патріарх КП запевняє, що не змагатиметься за владу з Епіфанієм.

Тож або ЗМІ перекручують та збурюють вірян, або ж 90-річний Філарет за такий короткий час змінив свої погляди.

Позаяк про необхідність внесення змін до цього церковного документа патріарх Філарет казав ще у березні, і тоді архієпископ Євстратій (Зоря) це не заперечував, а навпаки відзначав, що на наступному Помісному соборі документ треба поміняти, за цей короткий час таки щось дійсно змінилось.

Тепер про реальну загрозу розколу кажуть і численні церковні активісти. Так, спільнота мирян і священиків «10 тез для ПЦУ» 9 травня опублікувала «Звернення на захист канонічного статусу Православної церкви України!», у якому висловлює стурбованість ситуацією, яка склалася в керівництві ПЦУ.  «Томос був лише початком великого шляху побудови нової Православної церкви України, даром і авансом, який ПЦУ повинна реалізувати. Натомість старі проблеми церкви України нікуди не поділися – і система управління, і загальніші виклики, про які писала ініціативна група «10 тез до ПЦУ» ще в січні цього року»,  – йдеться у зверненні.

Активісти занепокоєні заявами колишнього патріарха УПЦ КП Філарета та його однодумців, «які не приховують свого категоричного несприйняття ані статусу визнаної вселенським патріархатом ПЦУ, ані порядку формування її керівних органів». За даними активістів, 14 травня йтиметься про зміни до Статуту ПЦУ, зокрема щодо «перетворення керівництва ПЦУ на дуумвірат за участю його (Філарета, – «Главком») та митрополита Київського і всієї України».


Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (фото: Станіслав Груздєв, Главком)

А от джерела в оточенні Філарета не бачать жодних розкольницьких ознак у діях патріарха, натомість вони звинувачують молодого предстоятеля ПЦУ у тому, що він займається не внутрішніми перетвореннями церкви, а боротьбою зі своїм наставником Філаретом. Мовляв, духовний син патріарха мав би демонструвати більше шани, знайти спосіб провести хоча б одне спільне богослужіння із Філаретом. Ба більше, якось документально закріпити його статус Почесного патріарха.

Позиція Філарета

Колишній предстоятель УПЦ КП 90-річний Філарет категорично незадоволений Статутом ПЦУ. Його непокоїть низка моментів.

Відсутність в УПЦ статусу патріархату. 5 січня 2019 був підписаний Томос про автокефалію УПЦ. Українська церква отримала статус Київської митрополії Константинопольського патріархату. Святійший Філарет вважає, що УПЦ повинна отримати статус патріархату.

«Якщо все українське православ’я об’єднається в одну церкву, це буде підстава для надання УПЦ статусу патріархату. Тому ми є патріархатом, але тільки в Україні, тобто невизнаним патріархатом. А визнаними ми є як Київська митрополія. Тому наша мета, наше завдання полягає в продовженні об’єднання з парафіями і духівництвом Московського патріархату. Коли ми об’єднаємось, тоді і звернемося до Вселенського патріарха з проханням надання нам статусу патріархату», – сказав Філарет в інтерв’ю «Главкому».

Статут УПЦ в нинішній редакції. Зараз Православна церква України користується Статутом, який надав Константинополь. Але УПЦ як автокефальній церкві треба мати свій український Статут, який треба затвердити на Помісному соборі, заявляв Філарет.

«І тому ми повинні на наступному Помісному соборі провести засідання і ухвалити Статут Української православної церкви…», – закликав він.

Правило, за яким формується склад Синоду. В новому Статуті треба змінити правило призначення членів синоду.  Філарет прямо заявляв, що його не задовольняє той порядок, який спустив ПЦУ вселенський патріарх. «Домовлялись, що обов’язковими постійними членами Синоду повинен бути патріарх Філарет, митрополит Макарій і митрополит Симеон. А інші архієреї на вимогу грецької сторони повинні почергово займати місця у священному Синоді», – розповідав святійший.

На його думку, треба змінити кількість постійних членів Синоду: не три, як зараз, а 12. Для інших залишиться можливість почергово бути тимчасовими членами Синоду. Членів Синоду треба відбирати за авторитетністю, а не за принципом старшинства хіротонії (хто першим висвятився у єпископи), і щоб вони представляли регіони.«Щоб вся Україна була представлена в Синоді постійними членами, тобто так, як у нас було до цього часу в Київському патріархаті. І так, до речі, було в українській церкві до розділення, саме такими були порядок і традиція, які не є новими для нас», –  пояснював Філарет. До речі, правило представлення регіонів повинно стосуватись як постійних членів синоду, так і тимчасових.

Визнання ПЦУ іншими церквами. Отримання Томосу і автокефального статусу української церкви досі не визнали більшість помісних церков. Усього їх 15 у цілому світі. Частина з них піддалася впливу Руської православної церкви, нарікає Філарет.

«Москва впливає на всі церкви, аби вони не визнавали рішення вселенського патріарха щодо надання Томосу про автокефалію українській церкві. Наприклад, Антіохійська церква категорично заявила, що вона не підтримує Томос вселенського патріарха. Тому що Сирія залежить від Росії. Ця церква повністю фінансується російською церквою, чи буде вона слухати російську церкву? Буде. От вона і слухає. Так само й інші. Москва впливає на них тим чи іншим способом», – пояснював Філарет.


Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній (фото: Станіслав Груздєв, Главком)

Відповідь Епіфанія

Зі свого боку Митрополит Епіфаній переконує, що робив і робитиме все можливе, щоби зі святійшим патріархом Філаретом у нього були хороші, дружні стосунки. «Ми спілкуємося, обговорюємо актуальні питання з життя нашої церкви. Але, звичайно, що лунають різні думки щодо її майбутнього. Справді, лунають думки про те, що буде скликаний Собор для зміни статуту, – але це не відповідає дійсності, оскільки право скликати Собор мають предстоятель, Священний синод чи Архієрейський собор. Змінити статут має право тільки Помісний собор. А щоб його скликати, потрібно пройти через певну процедуру», – зазначив він.

Епіфаній пояснив цей механізм: предстоятель надає пропозиції Священному синоду, якщо Синод підтримує, то далі вже Архієрейський собор розглядає і виносить певні готові питання на розгляд Помісного. «Тому зараз говорити про зміну статуту недоречно. Чому? Ми отримали Томос, ухвалили на Об’єднавчому соборі статут, яким зараз і керуємося, який юридично посвідчений також державою. Очевидно, що з плином життя, в майбутньому до статуту будуть вноситися певні зміни, докладніше описуватимуться якісь речі…», – додав він.

Водночас, за словами предстоятеля, про радикальні зміни не йдеться: лише про доопрацювання «білих плям» – «про життя парафій, монастирів, єпархій». Речі, що не суперечать загалом тому, що прописано в Томосі, і не передбачають якихось кардинальних змін. Епіфаній також уточнив, що змін, які суперечать Томосу, наприклад, ротування членів синоду, повернення Київського патріархату, не буде.

Варто зазначити, що Епіфаній не поділяє думку низки ЗМІ про те, що 14 травня у Філарета відбудеться негласне визначення: хто з архієреїв на його боці, а хто підтримує Філарета. «Ми в Єдиній Помісній православній церкві, й патріарх Філарет є одним з архієреїв, які складають повноту ПЦУ. Ми можемо збиратися в будь-яких місцях, це не свідчить про якесь розділення», – прокоментував митрополит.

Водночас Епіфаній підкреслив, що існування КП наразі неможливе, «це неправильно і фактично, і тим більше юридично». «Якби не відбулося рішення Помісного собору Київського патріархату про припинення діяльності релігійного об’єднання УПЦ КП шляхом об’єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України, про припинення чинності Статуту і всіх статутних органів УПЦ КП, – не відбувся б і Собор. Тому говорити про те, що зараз, всупереч постановам Помісного собору УПЦ КП та Об’єднавчого собору 15 грудня 2018 р. надалі структурно існує Київський патріархат – неправильно», – підкреслив він.

Щодо ще одного чутливого питання – про те, що робити закордонним парафіянам КП – Епіфаній висловився оптимістично. «Частина парафій колишнього Київського патріархату, які були закордоном, приєдналися до Вселенського патріархату. Добровільно. Проявили бажання, прислухались до заклику вселенського патріарха, знайшли взаєморозуміння і ввійшли до складу Константинопольського патріархату».


Вселенський патріарх Варфоломій (фото з відкритих джерел)


Позиція Константинополя

Жодних коментарів щодо останніх подій у Києві Константинополь досі не давав. Якою ж є позиція Вселенського патріархату у питаннях, які збурили нинішній сандал в Україні? Відповідь доводиться шукати у попередніх заявах та інтерв’ю представників вселенського патріарха.

Архієпископ Даниїл Памфілійський, який разом з єпископом Іларіоном Едмонтонським був призначений екзархом вселенського патріарха в Україні під час підготовки автокефалії та створення помісної церкви, наприкінці минулого року дав розлоге інтерв’ю BBC. Там він пояснював, чому статут ПЦУ був спущений з Константинополя.

«Київський патріархат висунув був свій проект – мало не колишній статут УПЦ КП. Ось, мовляв, все готово, приймайте його, все чудово. Але ж це несправедливо брати статут однієї структури, а решті двом казати: от ми вам даємо. Ми ніколи не давали нікому жодної надії, нікому ніколи не казали, що ухвалимо статут, який напишуть в Україні. Ми постійно говорили, що до Об’єднавчого собору ми розробимо статут, який повинен буде задовольнити всі гілки», – сказав єпископ.

За його словами, статут розробляли, радячись з представниками УАПЦ, УПЦ КП і з тими ієрархами, які переходили з УПЦ МП.

«Всі були в курсі того, що робиться», – переконував Даниїл.


Архієпископ Даниїл Памфілійський (фото з відкритих джерел)

Архієпископ Даниїл Памфілійський (фото з відкритих джерел)
Ставлення до наступних змін статуту півроку тому у представників патріарха Варфоломія було таке: «Мінімальні зміни – звичайно, можуть бути зроблені. Там можна прописати структуру адміністративних органів церкви, конкретизувати її пастирські обов’язки тощо. Константинополь не буде в те втручатися, тому що це нормальна річ – ПЦУ просто повинна буде повідомити Константинополь про внесення цих змін… Якісь радикальні зміни до статуту – наприклад, щодо предстоятеля, голови священного синоду тощо – повинні бути погоджені в Константинополі. Будь-які зміни до статуту, навіть дрібні, ПЦУ мусить донести до відома Константинополя, тому що Константинополь дав їм той статут, дав їм той Томос, і тому мусить бути погодження, спільна мова».

Водночас єпископ додав, що це в жодному разі не означає, що Константинополь скаже: ні, того не робіть. «Ми можемо сказати, що не згідні на ту чи іншу радикальну зміну. Наприклад, в Києві можуть сказати: ми не хочемо називатися митрополією, ми хочемо бути патріархатом, – деякі люди вже про це говорять. Але вони не можуть того зробити, бо патріархат має бути кимось проголошений», – уточнив він.

Не обійшов Даниїл і питання закордонних єпархій, які за словами патріарха Філарета, начебто не бажають переходити до Вселенського патріархату, як то було обумовлено під час проголошення Томосу.

«Річ у тім, що в лоні Вселенського патріархату є окрема структура – Українська православна церква в діаспорі. Вона має свої структури в США, Канаді, Австралії, Бразилії, Венесуелі, Парагваї, в Європі. Тому, щоб не створювати паралельні юрисдикції, було чітко сказано, що ПЦУ буде співпрацювати з Константинополем для духовного окормлення українців за кордоном. Але це не значить, що українські ієрархи не зможуть поїхати до Франції чи до нас у США і опікуватись людьми там. Звичайно, вони можуть до нас приїздити, як і ми приїжджатимемо в Україну», – пояснив він.

Екзарх Константинополя також висловив своє бачення ролі патріарха Філарета, якою вона має бути у новій церкві.  «Я думаю, владика Філарет зараз має шанс увійти в історію як один з будівничих помісної ПЦУ, як людина, яка протягом свого життя зробила величезну роботу і з великою честю і гідністю відійшла убік, ставши духовним дідусем цієї церкви. Або він має шанс зруйнувати все, про що говорить, що він будував усе своє життя. Вибір за ним».

Наталя Сокирчук, Сергій Чепінський, «Главком»

Related posts

Leave a Comment